Чому DualBoot в смартфонах Xiaomi: “Це Перемога!”

Перш за все хотілось би відзначити, що наступні кілька абзаців розраховані на людей, які мали коли-небудь справу з перепрошивкою смартфонів та планшетів, та вони будуть наповнені великою кількість незрозумілих для пересічного читача термінами. Також даний матеріал НЕ Є матеріалом для практичного вирішення проблеми перепрошивки апаратів, а Є просто власними думками стосовно DualBoot`а та його переваг і недоліків.
Для початку потрібно роз’яснити що і до чого, тобто термінологію:

DualBoot – програмна складова смартфона, яка дозволяє тримати в пам’яті апарата дві операційні системи. І при потребі в них можна загрузитись і робити те, що вам потрібно робити. Така функціональність реалізована в смартфонах Xiaomi.

Вперше, я зустрівся з DualBoot, коли придбав Xiaomi Mi3, де було реалізовано дві системи. Спочатку я просто почитав всіма нами улюблений 4pda.ru, де ми можемо знайти всю інформацію про смартфон, прошивки, кастомні ядра та купу іншої корисної інформації. Особливої уваги я не звернув на таку функціональність, але через досить довгий період часу вона врятувала мене із ситуації, коли я міг просто лишитись з “цеглою” в руках. Детальніше розглянемо мою, непросту, ситуацію. Я працюю бариста в кав’ярні в центрі міста, тому мені доводиться досить багато дзвонити для рішення тих чи інших робочих питань. В один прекрасний день посеред дня мені вибиває системна помилка, яка не дозволяє зробити нічого, окрім перезавантаження і виключення апарата.

В таких ситуаціях, зазвичай, перезавнтаження мало б допомогти, але не в моєму випадку. Згадавши, що наші друзі, китайці, дозволили тримати дві операційки в смартфоні, я загрузився в рекавері і вибрав другу систему, де в мене була встановлена остання стабільна прошивка. Без сторонніх ускладнень – запустилось! Мої файли та програми збереглись, все працює без проблем змінилась тільки версія прошивки.

Я б ніколи не подумав, що це може бути корисно, але така функція дійсно рятує в подібних ситуаціях! Давайте розберемо плюси і мінуси такого китайського “чуда”.

Почнемо з плюсів:

1. Кастомні прошивки. З моєю думкою не всі погодяться, бо мало хто любить “танцювати з бубном” при прошивці смартфона, чи перепрошивці ядра. Але, також є ті, хто любить щось змінювати у свому смартфоні, в плані такої “фішки” з коробки, то навіть дуже ок. І при перепрошивці ваші дані не втрачаються, що є найбільшим плюсом. Проте, програми потрібно встановлювати заново.

2. Дві різні системи, якi можна змінити. Черговий сумнівний плюс, проте для експерементаторів – це те, що треба. Сьогодні ви захотіли поставити собі чистого і свіжого робота на всій девайс, а дані втрачати бажання немає, тоді це для вас!

3. Програмні косяки. Користуючись локалізованими прошивками від місцевих локалізаторів, які беруть за основу версії для розробників в яких не завжди і не все дуже гладко. Наприклад: найчастіше бувало так, що злітали сервіси «гугла», але в більшості – все працює. Лікується завдяки перепрошивці, через стандартну програму оновлень.

4. Завжди з даними. Раніше вже згадувалось про це, але я все таки вирішив винести це в плюси. Нікому не хочеться втрачати зображення чи якісь файли, в загальному, тому китайці постарались і зробили нам життя трішки простішим.

Мінуси:

1. Місце в пам’яті апарату. В моєму випадку 16 Гб. для смартфона це при раціональному використанні, достатньо. Та все ж, при виборі наступного смартфона буду шукати щось з більшою кількість пам’яті. З коробки доступно близько 12 Гб. місця в сховищі, і одна “зайва” система додала б ще 1-1,5 Гб додоткового місця, що дозволяє нам трохи розгулятись з музикою, фото, або чимось іншим.

2. Кому це треба? В мене все “ОК”. І дійсно, кому? На мою думку, так це тим хто любить щось встановлювати і перевстановлювати, змінювати налаштування глибоко в системі і тому подібні речі які ми в народі називаємо “Танці з бубном”. Багато хто скаже що це “Кастилі!”, “Калхоз!”, і з ними я погоджуюсь, але прийде ситуація коли щось в системі перестане працювати, і що тоді? А тоді, як кажуть гуру:

Ляпота та Іванов: “Всьо, глина!”

Підводячи підсумки хочеться сказати, що китайці постарались зробити хорошу штуку і засунути її в свої смартфони, що в них і вийшло. Вони це не зробили “з фонаря”, а цілком логічно. Проаналізувавши, що на апарати можуть встановлюватись версії прошивок для розробників, і існує можливість виникнення певних негараздів в роботі, тому така фішка буде корисною час від часу.