Для чого ще потрібен Xiaomi MiBand?

Вже всі говорили і писали про Xiaomi MiBand, хто не лінивий вже й купив його. Він відносно дешевий, простий і без лишніх «закидонів» – надів і забув, або надів і ввімкнув оповіщення через вібро. В нього наявні мінуси з кількістю браку та програмним забезпеченням (хоча з останнім, зі стараннями компанії та ентузіастів, все добре), але він залишається кращим трекером активності навіть сьогодні.

Це всі знають й так. Більшість офісних працівників купують собі MiBand або інше рішення іменитих брендів, щоб відслідковувати свою активність, декотрі тільки для того, щоб задовольнити свою цікавість: «Скільки ж я проходжу за день?» (Такі через тиждень його закинуть у дальню шухляду). Спортивним людям він не так цікавий, інтерес тільки до функціоналу і точності, що не є явною перевагою браслета перед його конкурентами, але ціна компенсує ці недоліки сповна. Як дарунок взагалі хороша річ, особливо якщо суб’єкт дарування слідкує за здоров’ям чи своєю активністю.

Я б хотів зараз описати інший, не такий очевидний сценарій його використання з власного досвіду.

Я купив собі MiBand в грудні 2014 року, вже досить часу тоді пройшло з його презентації, прочитавши 4PDA та перевіривши наявність Bluetooth 4.0 LE на своєму телефоні, я замовив браслет знаючи на що іду. Замовляв в Китаї, лежачи в ліжку з переломом латеральної кістки лівої ноги (за 5 днів до замовлення зламав). Тоді ще все було добре і я думав, що 6 тижнів я так витримаю. Але хто був у схожій ситуації, той знає, що перші 10 днів не показник, і далі тільки «цікавіше».

Отримав я браслет досить швидко, ще до Нового року. Скажу чесно, ходьбу на милицях він рахує погано. Майже крок за два рахує, напевно із-за характерної амплітуди рухів. Я й на милицях проходив по 1-1,5 тис. кроків в день. Але це тільки цифра, яка не показує, як тяжко ж ходити на одній нозі з милицями (за те, права нога була як в давньогрецького бога).

Сама цікава частина використання MiBand в цій ситуації відбулась, коли мені на кінець-то зняли «гіпс». Я почав потроху розробляти ногу, ходити не багато, в міру порад лікарів. Кожні пару днів я відслідковував кількість кроків в день, коригував «Денну ціль» таким чином, щоб нога мала потрібне навантаження, але щоб я не відчував болі, сильного дискомфорту чи інших негативних симптомів.
Так я почав з нижньої відмітки Xiaomi Fit (колись Xiaomi MiBandd) в 4 тис. кроків. Було справді тяжко. Нога, яка місяць була в стазисі, не кращий компаньйон для прогулянок…)) Через тиждень я досягнув майже 4-5 тис. кроків. На наступний 6-7 тис. На даному рівні я залишався ще три тижні. Згодом було 8-10 тис. кроків, в середньому 9-9,5 тис. кроків на день (березень-травень). З червня середня кількість кроків на день складала 10,5-11 тис. Подекуди, особливо в останніх місяцях, були активні дні в яких я проходив 13-14 тис. кроків.

Тому, на мою думку, я задоволений власник браслета MiBand, враховуючи цю маленьку допомогу браслета в збалансованому, доцільному аналізі активності та кількості пройдених кроків. Я знаю, що більшість скаже, що лікар знає скільки пацієнт може і має пройти, але я завжди залишаю на увазі суб’єктивну частину такого підходу – це моя нога, і краще мене її ніхто не відчуває (я не навантажував її, не носив тяжкі речі і не бігав). Я просто ходив, що я люблю, та чого мені дуже бракувало півтори місяці.

Більшість кейсів використання я не згадав, їх вже описали багато раз на багатьох мовах (оповіщення, моніторинг сну, розумний будильник і т. д.) і не вбачаю прямої причини їх дублювання.

Останнім часом спостерігається smart-ування всього, що тільки ми знаємо. Але будемо чесні, більшості з таких речей ми не здивуємось і не користуємося. В них нема якоїсь особливості, як у Sony Ericsson K750, як у Nokia 3300 і 6300 чи Motorola Razr V3 у свої золоті часи, як у Dendi чи PS One, як у Land Rover Discovery 2 чи першого відпочинку на Канарах.

То ж, я звожу свою думку до того, що гаджети мають бути для нас корисними, приносити щось нове, а не як сьогодні: телефон з функцією підігріву/підсмаження пальців чи smartwatch з функцією невідходження від розетки більше ніж на 1 день. Час вже приносити smart туди, де це справді потрібно і доцільно.

Тому, ознаки раціональності я вбачаю саме в Xiaomi MiBand. Недорогий, але функціональний, виконує нові функції та не закликає нас сидіти біля розетки. Загалом допомагає, але не вимагає зворотнього.

Напевно треба логічніше завершити дану думку. Чи вартує MiBand своєї ціни – однозначно так.

Він буде цікавий перш за все людям, які багато ходять чи котрі бажають вести більш активне життя. Та швидких змін не чекайте, повинні виробитись певні звички, перш ніж Ви будете бачити позитивні тенденції.

Всім хороших придбань та пам’ятайте, що будь-який вибір є правильним особисто для Вас, як Xiaomi MiBand для мене.
З радістю почитаю цікаві коментарі (якщо вони взагалі будуть).