Проблема сприйняття китайських виробників
Доброго дня, Кеддру. Вибачайте, що пишу українською, просто так мені зручніше виразити те, що я хочу донести читачам. Але якщо Вас турбує питання мови, то я перекладу статтю на російську.
Почну з невеликого вступу. Отже про що вся ця писанина? Писанина про доволі цікаве явище у поглядах сучасних юзерів мобільних гаджетів. А саме – про недовіру до компаній китайського походження. І я не кажу про тих, хто закупляє ноунеймівські смартфони і просто чіпляє свій логотип та користувацьку оболонку. Про таких, власне, треба писати окремий матеріал. Але я трішки відволікаюсь, вибачте і будьте готові до наступних короткочасних відступів.
Я не буду згадувати такі компанії як Fly, Prestigio або Texet, які радісно наповнили наш ринок недорогими (але все ж ремарка – непоганими) смартфонами останнього покоління. Тут я опишу такі компанії як Huawei, ZTE, THL, Oppo, може трішки згадаю Lenovo, якщо трапиться нагода. Хотя остання має дещо інший статус, але все ж.
Так, я казав про “доволі цікаве явище… трала-ла… недовіру до гаджетів китайського походження”. Ця недовіра часто може виразитися в одній-єдиній фразі – “А з якого це доброго дива я повинен платити за оце от китайське г… вибачаюсь… виріб ХХХХ гривень, якщо воно зі своїм статусом повинно коштувати ХХХгрн.? Та за такі гроші… і понеслося (далі продовжте самі).
Коренем цих от недовір я вважаю не таке вже і далеке минуле, коли на ринку перекинувся Камазик з цілою купою телефонів а-ля “Sasung Ssany Nokla with Walkman 2sim TV WiFi Bluetooth”. Та, тут я згоден, це були на рідкість паршивенькі телефони, гальмівні, з дизайном в стилі “дизайнер Nokia під речовинами”. Хоча. Плюс один був – це неймовірно верескливий динамік, в тому сенсі що кричав як різаний. От с тих пір і повелося – “Китай то феее.”
Але ж світ не стоїть на місці. Наша планетка стабільно літає по своїй орбіті, а разом з нею літаємо і ми. От і Китай долітався. За 2-3 роки маленькі китайські фабрики зробили доволі серйозний якісний стрибок. побудували собі виробничі лінії, хай не такі, як у А-брендів, але доволі-таки непогані і почали робити те, що ми бачимо зараз – якісні, недорогі та головне функціональні смартфони.
Йой.. Я вибачаюсь за такий невеликий вступ. На щастя він вже закінчився.
І тому я переходжу до того, про що говорив спочатку. Як я зазначив, китайські компанії зробили великий стрибок у своєму розвитку. Серед них і буди ті компанії, які я зазначив вище (ну за вийнятком Huawei та ZTE, бо в них і так непогано справи йшли). Почну з THL. Компанія заснована у недалекому 2008 році і за цей час зуміла конкретно так облаштуватись у своїй ринковій ніші та потіснити деяких вже нагрівших собі місце виробників. Зараз компанія виробляє якісні смартфони, вона має в собі декілька продуктових серій і ці телефони не поступаються якістю іменитим Самсунгам, Соням та іншим Яблукам.
Або от згадати Орро. Це підрозділ немаленької китайської компанії ВВК, яка займається випуском різноманітної аудіо та відеоелектроніки. І знову ж таки те саме. “Ну хіба може смарт з назвою “Оппо” працювати нормально? Оппо це якось..кгхм…” Приблизно таку реакцію я зустрічав від людей, які бачили мій Find 5. А все через назву… І знову ж. Вони, між іншим, використовуюсь комплектуючі від виробників, які використовують ті ж самі А-бреди. А дешевші вони за рахунок того, що мають власні виробництва.
От якось так. Питання довіри чи недовіри до китайських брендів, як і ваш вибір, залишається лише за Вами. Але я не думаю, що варто з піною біля… ем.. рота.. пальців.. ну короче не варто поливати брудом абсолютно всіх виробників китайських смартфонів, адже серед них можна зустріти ледь не перлини, котрі нічим не поступаються іменитим смартфонам, мають ті самі функцї а коштують в рази дешевше. От так-от. Ой, та, вибачте, я не згадав про Huawei та ZTE, бо до кінця статті я зрозумів, що вони дещо не в тій площині знаходяться. Вроді все сказав, дякую за увагу. Критика приймається.