Євросоюз ухвалив два рішення, які змушують Google надати конкурентам – зокрема стороннім ШІ-асистентам – доступ до даних пошуку та рівноцінні системні права в Android. Google не погоджується з цими вимогами і попереджає про ризики для приватності та безпеки мільйонів європейців. Про це повідомляє 9to5Google.
Що вимагає ЄС
Перше рішення стосується даних Google Search. Як гейткіпер у розумінні Акту про цифрові ринки (DMA), компанія зобов’язана ділитися пошуковими даними не лише з іншими пошуковими сервісами, а й з ШІ-чатботами – OpenAI, Microsoft та іншими. На виконання цієї вимоги Google має час до січня 2027 року.
Друге рішення стосується Android. ЄС вимагає, щоб сторонні ШІ-асистенти – ChatGPT, Claude та інші – отримали такий самий рівень системного доступу, який наразі має Gemini. Як попередньо встановлений системний застосунок, Gemini має значно ширші права: може взаємодіяти з іншими програмами, керувати апаратними функціями пристрою та постійно прослуховувати фонову команду «Hey Google». Сторонні розробники технічно можуть реалізовувати подібні функції, але без аналогічних системних привілеїв результат помітно гірший. Виконати цю вимогу Google зобов’язаний до липня 2027 року.
Чому Google проти
У публічній відповіді в блозі The Keyword компанія стверджує, що рішення «ризикують підірвати ключові механізми захисту приватності та безпеки для мільйонів європейців».
Щодо Android, Google наголошує: сторонні ШІ-асистенти вже зараз безпечно отримують доступ до можливостей системи – виробники пристроїв відіграють у цьому важливу роль і перевіряють застосунки перед наданням прав. На думку компанії, нове рішення ЄС загрожує безпеці пристроїв, оскільки дозволяє зовнішнім застосункам отримувати чутливі системні дозволи в обхід цих перевірок – і це в той момент, коли власне кіберагентство ЄС попереджає, що «основи безпеки важливіші за будь-коли в епоху ШІ».
Щодо пошукових даних, Google застерігає: приватні запити європейців можуть потрапити до незнайомих компаній без належної анонімізації та без відома чи згоди самих користувачів. Компанія вважає, що це послабить приватність громадян, поставить під загрозу комерційну таємницю бізнесу та може зашкодити національній безпеці.
