Огляд POCO F9 Ultra та F9 Pro: 8050 мАг, 185 Гц і сабвуфер

Десь пів року тому я розповідав про флагман POCO F8 Ultra та його молодшого брата F8 Pro. Не минуло й року, а в нас уже новинки: POCO F9 Ultra і F9 Pro. Ultra отримав батарею на 8050 мАг, дисплей на 185 Гц і підсвітку біля сабвуфера. А Pro цього разу став набагато ближчим до Ultra, ніж до попередньої «прошки», ще й світиться в темряві.

Розбираюся без маркетингової мішури, чим відрізняються дві моделі, яку з них варто розглядати і чи є сенс оновлюватися з F8 Ultra.

F9 Ultra проти F9 Pro: головні відмінності

Офіційна різниця в ціні між Ultra і Pro становить близько 6000 грн. Ось що за нею стоїть.

Найбільша різниця відчувається, щойно береш смартфони в руки. Ultra набагато важчий і за Pro, і за попередника: F8 Ultra важив 218 г при товщині 7,9 мм. Дизайн при цьому дуже схожий, але новинка відчувається прямо важкою. Чесно кажучи, я не дуже за такий тренд, коли смартфони стають важчими і товщими. Хоча тут є щонайменше одне виправдання, і це автономність.

Шкода, що зникла джинсова задня панель, яка мені дуже подобалася в F8 Ultra. Тепер в Ultra доволі класичний корпус, просто в нових кольорах.

А от F9 Pro має дуже класний колір Aurora Green, і тільки він отримав люмінесцентне покриття: воно накопичує світло і деякий час віддає його в темряві. Зелений узагалі мій улюблений колір. До того ж Pro компактніший і в руці сидить просто офігенно.

В іншому корпуси схожі: алюмінієві рамки, захисне скло Gorilla Glass 7i та вологозахист IP68 в обох моделях.

Кидати смартфони я не став, бо не бачив, щоб виробник заявляв для них захист від падінь.

Автономність: 8050 мАг і два дні без зарядки

У F8 Ultra була батарея на 6500 мАг. Тепер майже таку саму ємність має F9 Pro, а Ultra підріс до 8050 мАг. Це не абсолютний рекорд: у Redmi Note 17 Pro Max майже 10 000 мАг, та й процесор там енергоефективніший. Але для дуже продуктивного, фактично ігрового смартфона це рекорд. У звичайному використанні Ultra проживе значно довше за попередника.

Чесно скажу, за масою і габаритами мені більше подобається минуле покоління, бо й 6500 мАг уже було немало. Але POCO завжди мав перегин у бік геймерів, а ігри з’їдають багато заряду. Для тих, хто багато грає, новий варіант кращий, хоч тримати його в руках трохи важче. Різниця не драматична, тож обирати доведеться під себе: частіше заряджатися чи зарядитися раз і забути про смартфон на два дні.

Зарядка в обох моделях однакова: 100 Вт по дроту і 50 Вт без дроту.

І ще одне спостереження. З багатьма сучасними смартфонами зникла потреба прискіпливо тестувати автономність. Уже немає сценарію, в якому смартфон не проживе день, а ці моделі тримаються два дні і більше при звичайному використанні. Як на мене, це одна з найбільших змін останніх років. Нові акумулятори дозволяють користуватися смартфоном, як у старі часи, коли ми не думали про зарядку щодня. Тільки тепер у кишені справжній потужний комп’ютер.

Дисплеї та вся правда про 185 Гц

AMOLED-панелі в обох моделях майже однакові, відрізняється лише діагональ. Обидві мають роздільну здатність 1,5K, 12-бітний колір, DC Dimming і структуру субпікселів Hyper RGB для чіткішого відображення шрифтів. Пікова яскравість сягає 4500 ніт.

Якщо дивитися лише на характеристики, екрани безкомпромісні. Але компроміси є, бо це флагман POCO, а не топовий флагман Xiaomi. Обидві панелі не LTPO, а LTPS. Вони не вміють знижувати частоту до 1 Гц навіть у режимі Always On, мінімум тут 60 Гц. З LTPO-екраном автономність була б ще кращою.

Тепер про 185 Гц. З одного боку, це справді велике оновлення порівняно з попереднім поколінням. З іншого, не варто чекати 185 Гц скрізь: вони доступні в обмеженій кількості застосунків, і це тільки ігри. Щоб увімкнути максимальну частоту, треба зайти в оновлений Game Turbo і налаштувати її там.

Серед підтримуваних ігор є навіть Brawl Stars. Я спробував і справді побачив майже 185 кадрів на секунду. Цікаво, але незрозуміло навіщо. Те саме стосується більшості ігор зі списку, наприклад старенької GTA, яка точно не кіберспортивний шутер.

Із шутерами все непогано, але з нюансами:

• Call of Duty Mobile підтримує 165 Гц нативно.
• PUBG видає 165 Гц не нативно, а завдяки новому чипу VisionBoost D8.

VisionBoost D8 робить інтерполяцію, тобто домальовує кадри. Це можна порівняти з генерацією кадрів на комп’ютерах, і мінус той самий: у дуже швидких сценах картинка може трохи «желеїти», тому в кіберспортивних іграх такі речі краще вимикати.

Якщо смартфон для вас основний ігровий пристрій, а Call of Duty Mobile ваша головна гра, то 165 кадрів замість 120 будуть відчутним плюсом. Для більшості ж людей 185 Гц так і залишаться функцією на папері: вони її буквально ніколи й ніде не побачать.

Продуктивність, нагрів і тротлінг

Різниця в чипах є, але це якраз плюс на користь нового Pro. У минулому поколінні «прошка» була значно слабшою за камерою, автономністю і навіть продуктивністю. Тепер різниця від сили відсотків десять.

В Ultra встановлено Qualcomm Snapdragon 8 Elite Gen 5, у Pro його версію V Series з трохи урізаною графікою. Графічний чип Adreno 840 в Ultra має 18 МБ графічної пам’яті, у Pro її 12 МБ.

Пам’ять в обох моделях топова: накопичувач UFS 4.1 та оперативна LPDDR5X. Версія на 1 ТБ теж існує, але поки що не в нас. Слота для картки пам’яті немає, зате є місце для двох SIM-карт.

В іграх обидва смартфони поводяться максимально добре. У стрес-тестах картина інша: вони тротлять і доволі сильно скидають частоти. Ultra мені вдалося розігріти навіть сильніше, ніж попередній F8 Ultra, майже до 50° під час сильного навантаження. Проте зважати лише на стрес-тести не варто. Головне, як смартфон поводиться в житті, а в житті він поводиться добре.

Камери: однаковий основний модуль і дуже різні ультраширики

На перший погляд набори однакові: основна камера, ультраширик і телевік в обох версіях. Основний модуль справді той самий, на 200 Мп. А от з іншими двома ситуація така: один в Ultra значно кращий, а другий просто інший.

Значно кращий ультраширик. В Ultra це якісний модуль на 50 Мп із записом відео 4K60. У Pro стоїть слабенький базовий сенсор на 8 Мп без автофокуса, який пише лише Full HD при 30 кадрах на секунду.

Телефото в Pro не те щоб поступається, він просто інший. В Ultra це перископ на 50 Мп із п’ятикратним оптичним наближенням. У Pro теж 50 Мп, але без перископа, з наближенням 2,5x. Зате є своя фішка: фокусуватися можна вже з 10 см.

Основний сенсор в обох моделях оновлений, це Samsung HP5. Є окремий режим зйомки у 200 Мп, і за гарного освітлення результат виходить непоганий: кадр робиться довше, але деталізація шикарна. Водночас сам сенсор трохи менший за попередній 50-мегапіксельний: 1/1,56 дюйма проти 1/1,31 дюйма. Розмір пікселя тепер 0,5 мкм замість 1,2 мкм, тобто різниця майже у 2,5 раза.

У відео Ultra радує: 4K60 доступні на всіх модулях, і між ними можна перемикатися просто під час зйомки. Стабілізація на 5x непогана. Pro так не вміє.

Якби в Pro був такий самий ультраширик, як в Ultra, я б навіть сказав, що цей смартфон загалом подобається мені більше. А так це варіант для тих, хто знімає час від часу і для задоволення. Основна камера і телевік у нього непогані, але за сумою характеристик він помітно поступається Ultra.

Звук із сабвуфером, USB, сканер і софт

F9 Ultra успадкував шикарну фішку F8 Ultra: сабвуфер. Якщо точніше, це аудіосистема 2.1 від Bose з динаміками зверху і знизу та сабвуфером, вбудованим у блок камер. У Pro сабвуфера немає.

Звучить усе доволі пристойно. З Bluetooth-колонкою більш-менш нормального бренду я б смартфон не порівнював, але дешеві колоночки з переходу він точно замінить. І не треба тягати із собою додатковий пристрій. Сам я звук зі смартфона не слухаю ніколи, завжди в навушниках. Але якщо ви любите ввімкнути музику в компанії чи на тренуванні невеликою групою, це прикольна фішка: влітку можна прийти просто в шортах зі смартфоном.

З нового біля сабвуфера з’явилася підсвітка. Вона працює як індикатор сповіщень і під час відтворення музики. Колір лише один, але й на тому дякую: це додає новизни порівняно з минулим поколінням.

Ще кілька важливих деталей:

• USB. У Pro лише USB 2.0, в Ultra вже 3.2. Тож скидати файли з Ultra набагато швидше, і тільки він уміє виводити зображення на зовнішній екран.
• Сканер відбитків. В обох смартфонах він не оптичний, а ультразвуковий, і працює топово.
• Сенсор наближення. Нарешті фізичний, тепер працює без проблем.
• Софт. Android 16 з оболонкою Xiaomi HyperOS 3.0. Система оновлюється доволі регулярно, оновлення виходитимуть протягом чотирьох років.

Висновок: чи варто купувати та оновлюватися

Якщо ви щойно придбали F8 Ultra, оновлюватися однозначно не варто. З кращого тут передусім автономність, а чип той самий Snapdragon 8 Elite Gen 5, тільки без нового VisionBoost D8. Задуматися можна хіба тоді, коли 6500 мАг вам критично не вистачало. Обидва покоління залишаються флагманськими.

Але F9 Ultra цікавий і сам по собі, як окремий пристрій. POCO сьогодні вже не про перегин в одну лише продуктивність, а про фішки, заради яких варто подумати, потрібні вони вам чи ні: звук із сабвуфером, 185 Гц, величезна батарея.

Окремо раджу придивитися до F9 Pro. Торік цю модель я буквально оминув, а тепер вона набагато ближча до Ultra, ніж до попередньої «прошки»: компактніша, легша, з майже тією самою продуктивністю. Головний компроміс у ній ультраширококутна камера.

Якщо ви зараз обираєте новий смартфон, з яким би брендом не були раніше, на нові POCO явно варто звернути увагу. Це якісні, дуже добре зібрані, надавтономні пристрої з класними дисплеями, непоганими камерами, одним із найкращих звуків серед смартфонів і запасом продуктивності для будь-яких ігор. Їх вистачить на роки вперед.