[UA/RU] Проблема сприйняття китайських виробників #3

[UA]
Доброго дня Кеддру. Продовжуючи свою міні-серію статтей про китайських виробників електроніки не можу не згадати таких помітних гравців як Meizu та Xiaomi. Дві такі, на перший погляд, схожі компанії, але насправді такі різні. Але їх єднають дві речі. Перше – це смартфони, які є якісними, потужними, які нічим не поступаються, а в дечому навіть і переганяють, флагмани від А-брендів, і водночас які не коштують захмарних грошей, а мають цілком демократичну ціну. А друге – знову та сама недовіра та настороженість до бренду. А дарма. Дуже і дуже дарма.

Xiaomi – це взагалі явище, яке є ледь не унікальним на ринку. Я казав про “молоду” компанію Huawei, котрій 26 років. Тепер я в роздумах, а як же назвати Xiaomi – “ринкове немовлятко”, чи що… Але ближче до теми. Розпочавши свою діяльність у не такому ж і далекому 2010 році компанія завоювала величезну повагу як на рідному ринку так і за кордоном. Недорогі, потужні смартфони з оригінальною та продуманою оболонкою MIUI – такого світ ще не бачив. Власне, з цієї оболонки все і почалось. Було перероблено все – від меню програм (точніше відсутність того меню) до оптимізації системи. Майже всі функції смартфону були подані на зовсім іншому рівні. Звичайно, хтось скаже “Та вони ж епплівську АйОсь копіюють!”. Ну та, згодитися можна, підхід однаковий. Але, увага – хіба такий підхід не довів свою життєздатність? Та й узагалі – “Імітування – це найчесніша форма плагіату”.

Отже старт компанія взяла чудовий і могла перейти до наступного кроку – до випуску власного смартфону. І от через деякий час виходить перше їхнє – Mі-One. І таки полетів. Отримавши на той момент прекрасні характеристики він вмістив у собі цілком демократичну ціну, що не могло не позначитися на показниках продажу. Закріпивши успіх декількома варіаціями свого флагмана компанія не сидить на місці, а активно звиває собі затишне гніздечко на ринку – розробляє онлайн-сервіси, працює над своєю прошивкою та попутно розробляє новий телефон – Mi-Two. І от, через рік компанія, яка вже зробила собі вагоме ім’я (хоч і в вузьких колах) викочує на арену новий флагман. І от тут почалося. Перша партія з прилавків просто зникла. От так-от. 50 000 телефонів змели з полиць менш ніж за 5 хвилин. Ну та воно і зрозуміло – зберігши приємну ціну смартфон отримав, м’яко кажучи, непогані характеристики. Ну добре – то були флагманські характеристики. В компактному корпусі. Єдине, що трішки створювало граблі на шляху до володіння цим телефоном, так це орієнтація Xiaomi на внутрішній ринок. Але наші люди всюди пролізуть і за велику переплату, в очікуваннях проводячи місяць-два, але вони отримували омріяний апарат. А це все-таки про щось говорить. Таку ж історію має і теперішній флагман Mi-3. Вистрілив успішно, але і отримав одну відмінність від попередніх моделей – якщо спочатку Xiaomi робила смартфони з максимально простим дизайном, то Mi-3 вже отримав оригінальний (хоч і дещо в дусі Lumia/N9) дизайн та вже флагманські розміри (навіть трішки перестарались).

А далі компанія виходить на нові ринки – планшети (Mi-Pad), телеприставки (Xiaomi Box) та… телевізори (Xiaomi TV). Ой, до речі. Поки читав в інтернетах, то що тільки не перечитав – Щаомі, Shiao-Me, Зіомі і ще багато чого. Народ… ну все ж просто – Сяомі. Просто та вишукано. Сяомі. А MIUI – “Мі Ю Ай”

Далі у мене за списком Meizu. Вона наразі відома як виробник смартфонів серії MX. Але розпочинала вона як виробник МР3 плеєрів, і доволі непоганих. На ринок компанія вийшла у 2003 році. Відносно давно, але якщо врахувати, як стрімко розвивається ринок мобільної електроніки, то це вже не така вже і дрімуча давнина. Випустивши у світ свої перші плеєри, зокрема, безсумнівно, знаковий плеєр Meizu MiniPlayer вона непогано зарекомендувала себе не лише на китайському ринку, а й за його межами. А далі, доволі несподівано Meizu випускають свій перший смартфон М8 на базі Windows CE. Ефект це мало помітний. Власне почалося все з того, що на виставці CeBit 2008 стенд компанії був… закритим. Деякі пояснювали це тим, що дизайн китайці перемалювали у iPhone. Та, схожість була – це і прямокутний корпус, і кнопка під екраном, навіть дисплей точно такий же. Але от такий от “піар” зіграв Meizu на руку – про них почали говорити, а що найголовніше – порівнювати з купертинівцями. А це, можна сказати, вже досягнення. До речі, з закриттям стенду все було не так цікаво, як всі думали – просто в одному з продуктів використовувалися неліцензовані кодеки.

А далі Meizu анонсували свій смартфон М9, але вже на базі Android, що було логічно. А до того моменту народ вже познайомився с М8, тому відгуки були переважно такими ж позитивними – якісний корпус, прекрасний екран та красива функціональна оболонка. М8 та М9 продемонстрували світові, що навіть маленька і знаменита в дуже вузьких колах компанія може достойно, хай з деякими зауваженнями, заявити про себе на весь світ. Meizu повинна була якось закріплювати свій успіх, а оскільки виробництво плеєрів вже не приносило великих прибутків., то компанія вирішила перенести свій досвід у телефони. І це в них цілком вдалося. От рівно через рік Meizu демонструють свій наступний смартфон – МХ. Це вже був справді успіх. Достатньо лиш сказати, що відгуки про цей смартфон були опубліковані на найбільших іноземних ІТ-ресурсах. В М8 вперше була представлена нова оболонка Flyme OS, яка продовжила закладену в М8 ідеологію – максимальна простота при різноманітті функцій. А далі Meizu пішла по стабільній дорозі випуску нових флагманів та оновлення своєї програмної оболонки. І такий підхід цілком виправдав себе. Смартфони відрізнялися доброю потужністю, красивим, буквально вилизаним інтерфейсом, але разом з тим і абсолютно простим дизайном, який, не дивлячись на те, мав свою певну елегантність. Ну і ціна. Вона була більш ніж привабливою, що не могло не позначитися на продажах цих смартфонів.

Поки що Meizu не планує випускати планшети, або якісь версії своїх смартфонів,як це робить Xiaomі. А шкода, адже планшет на базі Flyme OS міг би мати великий успіх.

Підсумовуючи, можна побачити, що вимальовується доволі непогана картинка – два виробники смартфонів зі схожими стратегіями розвиту – потужна начинка, цікаві рішення в плані користувацького інтерфейсу і якісні матеріали корпусу. А зверху все це приправлено приємною ціною. Може навести на роздуми, чи не так?

[RU]

Здравствуй Кеддр. Продолжая свою мини-серию статей о китайских производителей электроники не могу не вспомнить таких заметных игроков как Meizu и Xiaomi. Две такие, на первый взгляд, похожи компании, но на самом деле такие разные. Но их объединяют две вещи. Первое – это смартфоны, которые являются качественными, мощными, которые ничем не уступают, а в чем-то даже и перегоняют, флагманы от А-брендов, и в то же время которые не стоят заоблачных денег, а имеют вполне демократичную цену. А второе – опять та же недоверие и настороженность к бренду. А зря. Очень и очень зря.

Xiaomi – это вообще явление, которое является едва ли не уникальным на рынке. Я говорил о “молодой” компании Huawei, которой 26 лет. Теперь я в раздумьях, а как же назвать Xiaomi – “рыночной младенец”, что ли … Но ближе к теме. Начав свою деятельность в не столь же и далеком 2010 году компания завоевала огромное уважение как на родном рынке так и за рубежом. Недорогие, мощные смартфоны с оригинальной продуманной оболочкой MIUI – такого мир еще не видел. Собственно, с этой оболочки все и началось. Было переработано все – от меню программ (точнее отсутствие того меню) к оптимизации системы. Почти все функции смартфона были представлены на совершенно другом уровне. Конечно, кто-то скажет “Да они же яблочную Айось копируют!”. Ну да, согласиться можно, подход одинаков. Но, внимание – разве такой подход не доказал свою жизнеспособность? Да и вообще – “Имитация – это самая честная форма плагиата”.

Итак старт компания взяла замечательный и могла перейти к следующему шагу – к выпуску собственного смартфона. И вот через некоторое время выходит первое творение – Mi-One. И все-таки полетел. Получив на тот момент прекрасные характеристики он вместил в себя вполне демократичную цену, что не могло не сказаться на показателях продаж. Закрепив успех несколькими вариациями своего флагмана компания не сидит на месте, а активно свивает себе уютное гнездышко на рынке – разрабатывает онлайн-сервисы, работает над своей прошивкой и попутно разрабатывает новый телефон – Mi-Two. И вот, через год компания, которая уже сделала себе весомое имя (хотя и в узких кругах) выкатывает на арену новый флагман. И вот тут началось. Первая партия из прилавков просто исчезла. Вот так вот. 50000 телефонов смели с полок менее чем за 5 минут. Ну и оно и понятно – сохранив приятную цену смартфон получил, мягко говоря, неплохие характеристики. Ну хорошо – то были флагманские характеристики. В компактном корпусе. Единственное, что немного создавало грабли на пути к обладанию этим телефоном, так это ориентация Xiaomi на внутренний рынок. Но наши люди везде пролезет и за большую переплату, в ожиданиях проводя месяц-два, но они получали желанный аппарат. А это все-таки о чем-то говорит. Такую же историю имеет и нынешний флагман Mi-3. Выстрелил успешно, но получил одно отличие от предыдущих моделей – если сначала Xiaomi делала смартфоны с максимально простым дизайном, то Mi-3 уже получил оригинальный (хотя и несколько в духе Lumia/N9) дизайн и уже флагманские размеры (даже немного перестарались).

А дальше компания выходит на новые рынки – планшеты (Mi-Pad), телеприставки (Xiaomi Box) и … телевизоры(XiaomiTV). Ой, кстати. Пока читал в интернетах, то что только не перечитал – Щаоми, Shiao-Me, Зиоми и еще много чего. Народ … ну все же просто – Сяоми. Просто и изысканно. Сяоми. А MIUI – “Ми Ю Ай”

Далее у меня по списку Meizu. Она сейчас известна как производитель смартфонов серии MX. Но начинала она как производитель МР3 плееров, и довольно неплохих. На рынок компания вышла в 2003 году. Относительно давно, но если учесть, как стремительно развивается рынок мобильной электроники, то это уже не такая уж и дремучая древность. Выпустив в свет свои первые плееры, в частности, несомненно, знаковый плеер Meizu MiniPlayer она неплохо зарекомендовала себя не только на китайском рынке, но и за его пределами. А дальше, довольно неожиданно Meizu выпускают свой ​​первый смартфон М8 на базе Windows CE. Эффект это событие имело заметный. Собственно началось все с того, что на выставке CeBit 2008 стенд компании был … закрытым. Некоторые объясняли это тем, что дизайн китайцы перерисовали в iPhone. И, сходство было – это и прямоугольный корпус, и кнопка под экраном, даже дисплей точно такой же. Но вот такой вот “пиар” сыграл Meizu на руку – о них стали говорить, а что самое главное – сравнивать с купертиновцами. А это, можно сказать, уже достижение. Кстати, с закрытием стенда все было не так интересно, как все думали – просто в одном из продуктов использовались нелицензированные кодеки.

А дальше Meizu анонсировали свой ​​смартфон М9, но уже на базе Android, было логично. А до того момента народ уже познакомился с М8, поэтому отзывы были преимущественно такими же положительными – качественный корпус, прекрасный экран и красивая функциональная оболочка. М8 и М9 продемонстрировали миру, что даже маленькая и знаменитая в очень узких кругах компания может достойно, пусть с некоторыми замечаниями, заявить о себе на весь мир. Meizu должна была как-то закреплять свой ​​успех, а поскольку производство плееров уже не приносило больших доходов, то компания решила перенести свой ​​опыт в телефоны. И это у них вполне удалось. Вот ровно через год Meizu демонстрируют свой ​​следующий смартфон – МХ. Это был действительно успех. Достаточно лишь сказать, что отзывы об этом смартфоне были опубликованы на крупнейших иностранных IT-ресурсах. В М8 впервые была представлена ​​новая оболочка Flyme OS, которая продолжила заложенную в М8 идеологию – максимальная простота при многообразии функций. А дальше Meizu пошла по стабильной дороге выпуска новых флагманов и обновлении своей программной оболочки. И такой подход вполне оправдал себя. Смартфоны отличались мощностью, красивым, буквально вылизанными интерфейсом, но вместе с тем и совершенно простым дизайном, который, несмотря на то, имел свою определенную элегантность. Ну и цена. Она была более чем привлекательной, что не могло не отобразится на продажах этих смартфонов.

Пока Meizu не планирует выпускать планшеты, или какие-то версии своих смартфонов, как это делает Xiaomi. А жаль, ведь планшет на базе Flyme OS мог бы иметь большой успех.

Подытоживая, можно увидеть, что вырисовывается довольно неплохая картинка – два производителя смартфонов с похожими стратегиями развитую – мощная начинка, интересные решения в плане пользовательского интерфейса и качественные материалы корпуса. А сверху все это приправлено приятной цене. Может навести на размышления, не так ли?