[UA/RU] Проблема сприйняття китайських виробників #2

Доброго дня Кеддру, це моя друга стаття тут (а отут перша) і вона знову про Китай. Так, тема та сама – сприйняття китайських виробників. Тут вже я опишу такі компанії, як Huawei та ZTE. Адже в них та ж сама проблема, принаймні на нашому ринку – їх не сприймають серйозно. Ці дві компанії все ще викликають певну настороженість в очах наших користувачів.

Почну я з Huawei. Це компанія з доволі немаленьким досвідом роботи у телекомунікаційній сфері. Заснована вона у 1987 році у місті Шеньчжень та спеціалізується на випуску мережевого обладнання, пристроїв стільникового зв’язку та пристрої бездротового зв’язку. За свою діяльність вона зуміла добитися світового визнання, один лиш факт того, що велика кількість операторів мобільного зв’язку мають в себе у арсеналі радіоапаратуру саме від Huawei (та ZTE, але про неї трішки пізніше). Більш ніж третина населення планети користується цими продуктами і навіть не підозрює про це. Модеми, роутери, брендовані мобільними операторами телефони – усім цим займається Huawei. Вона має в штаті майже 46% кваліфікованих працівників у сфері розробки високотехнологічних інноваційних пристроїв. До того ж Huawei має власного виробника процесорів – HiSilicon, які хоч і поступаються у потужності Qualcomm та Samsung Exynos але все ж можуть забезпечувати цілком пристойні показники рботи смартфону.

Вперше компанія вийшла на ринок смартфонів під власним бреном з лінійкою Ideos. Це були на той час непогані смартфони, оригінальні але разом з тим і абсолютно сіренькі (мається на увазі, що нічим не виділялись). І от з цих от смартфонів Huawei доросли до пристроїв, які зараз непогано конкурують з флагманами А-брендів. Згадати, наприклад, Ascend P1, P6, Honor 1, 2, 3, Vision. Непогані ж смарти, а враховуючи їхні характеристики, так ще й мають непогану ціну. Але знайшлися люди, які сказали “Щоо?? Хуавей? Та ну нащо воно треба? Ще й Хуавей”. Немаленьку роль зіграла от така от розбещеність нашої мови (та і російської теж).

Не дивлячись на відносно молодий вік (26 років) компанія змогла побудувати власні виробничі лінії, вона активно інвестує у розробку новітніх технологій, і відноситься до тих компаній, життєвий шлях який складається лише з успіхів та нагород.

Наступна на черзі ZTE. Компанія займається практично тим самим, що й Huawei. Така коротенька з трьох букв назва розшифровується просто та елегантно – Zhong Xing Telecommunication Equipment Company Limited. Свою діяльність розпочала як напівдержавна компанія з випуску апаратури для підтримки китайської армії (зокрема аерокосмічної сфери). Та і зараз біля 52% акцій (тобто контрольний пакет) знаходяться в руках держави. Взагалі компанія починала з нескладного – електронні годинники, дротові телефони та деяка домашня електроніка. На свій шлях випуску телекомунікаційного обладнання ZTE стала у 1987 році в випуском АТС ZT-60 (до речі, розроблена вона була командою з шести чоловік). От з тих пір ZTE і випускає різноманітну радіоелектроніку. До речі, саме вони розробили першу китайську цифрову АТС. Поваги заслуговує те, що розробники не зверталися до досвіду європейський та американських компаній, що стало великим кроком не лише для маленької компанії, а і для всієї країни. Хоча в ті часи ZTE з радістю виконувала і невеликі іноземні замовлення.

На ринок смартфонів ZTE вийшла стандартно – в якості ОЕМ-виробника для стільникових операторів. І в короткий строк змогла завоювати довіру серед європейських користувачів. Ну а далі, підготувавши міцний фундамент компанія стрибнула у вир мобільного ринку. І от тут сталося не так, як гадалося. Все-таки головна сфера діяльності ZTE це – телекомунікації. І до випуску смартфонів для масового споживача вони були дещо неготові. Але ж на те держава і контролює більшу частину акцій ZTE, компанія могла правильно оцінювати та планувати свою діяльність. І от вже у 2013 рокі з’являється добра лінійка смартфонів Nubia та Era, які мали доволі непоганий успіх у світі (звичайно ж, з огляду на невеликий досвід компанії). ZTE також має свої власні виробничі лінії, які дозволяють знижувати собівартість готової продукції, що грає позитивну роль при формуванні кінцевої ціни виробу.

Якщо вам ліньки читати ту стіну тексту, то отут викладена вся суть:

Отже починаючи з маленьких внутрішніх компаній Huawei та ZTE змогла вирости до одних з найбільших виробників телекомунікаційного обладнання, з кожним роком набираючи обертів у своїй діяльності. Але зараз вони переживають такий період, де вони можуть або продовжити рости далі, або втратити те надбання, яке мають зараз. Але враховуючи, що на даний час Китай навчився робити не лише дешево а й якісно, то можна сверджувати, що їх чекає доволі непогане майбутнє. Але тепер залишилось перебороти одну велику проблему – людські стереотипи, але це вже залежить від самих користувачів та від піар-менеджерів самих компаній. Адже на тому ж самому Кеддрі можна почути дещо зневажливі відгуки про діяльність цих компаній.

Теперь то же самое, но на русском

Здравствуй Кеддр, это моя вторая статья здесь (а вот тут первая) и она снова о Китае. Итак, тема та же – восприятие китайских производителей. Тут уже я опишу такие компании, как Huawei и ZTE. Ведь в них та же проблема, по крайней мере на нашем рынке – их не воспринимают всерьез. Эти две компании все еще ​​вызывают определенную настороженность в глазах наших пользователей.

Начну я с Huawei. Это компания с довольно немаленьким опытом работы в телекоммуникационной сфере. Основана она в 1987 году в городе Шэньчжэнь и специализируется на выпуске сетевого оборудования, устройств сотовой связи и устройства беспроводной связи. За свою деятельность она сумела добиться мирового признания, один лишь факт того, что большое количество операторов мобильной связи имеют у себя в арсенале радиоаппаратуру именно от Huawei (и ZTE, но о ней чуть позже). Более трети населения планеты пользуется этими продуктами и даже не подозревает об этом. Модемы, роутеры, брендированные мобильными операторами телефоны – всем этим занимается Huawei. Она имеет в штате около 46% квалифицированных работников в сфере разработки высокотехнологичных инновационных устройств. К тому же Huawei имеет собственного производителя процессоров – HiSilicon, которые хоть и уступают в мощности Qualcomm и Samsung Exynos но все же могут обеспечивать вполне приличные показатели работы смартфона.

Впервые компания вышла на рынок смартфонов под собственным брендом с линейкой Ideos. Это были в то время неплохие смартфоны, оригинальные но вместе с тем и совершенно серые (имеется в виду, что ничем не выделялись). И вот с этих вот смартфонов Huawei доросли до устройств, которые сейчас неплохо конкурируют с флагманами А-брендов. Вспомнить, например, Ascend P1, P6, Honor 1, 2, 3, Vision. Неплохие же смарты, а учитывая их характеристики, так еще и имеют неплохую цену. Но нашлись люди, которые сказали “Чтоо? Хуавей? Да ну зачем оно надо? Еще и Хуавей “. Немаленькую роль сыграла вот такая вот распущенность нашего языка (да и российского тоже).

Несмотря на относительно молодой возраст (26 лет) компания смогла построить собственные производственные линии, она активно инвестирует в разработку новейших технологий, и относится к тем компаниям, жизненный путь который состоит только из успехов и наград.

Следующая на очереди ZTE. Компания занимается практически тем самым, что и Huawei. Такова вкратце из трех букв название расшифровывается просто и элегантно – Zhong Xing Telecommunication Equipment Company Limited. Свою деятельность начала как полугосударственная компания по выпуску оборудования для поддержки китайской армии (в частности аэрокосмической сферы). Да и сейчас около 52% акций (то есть контрольный пакет) находятся в руках государства. Вообще компания начинала с несложного – электронные часы, проводные телефоны и некоторая домашняя электроника. На свой ​​путь выпуска телекомуникационного оборудования ZTE стала в 1987 году в выпуском АТС ZT-60 (кстати, разработана она была командой из шести человек). Вот с тех пор ZTE и выпускает разнообразную радиоэлектронику. Кстати, именно они разработали первую китайскую цифровую АТС. Уважения заслуживает то, что разработчики не обращались к опыту европейский и американских компаний, стало большим шагом не только для маленькой компании, но и для всей страны. Хотя в те времена ZTE с радостью выполняла и небольшие иностранные заказы.

На рынок смартфонов ZTE вышла стандартно – в качестве OEM-производителя для сотовых операторов. И в короткий срок смогла завоевать доверие среди европейских пользователей. Ну а дальше, подготовив прочный фундамент компания прыгнула в омут мобильного рынка. И вот здесь произошло не так, как было. Все-таки главная сфера деятельности ZTE это – телекоммуникации. И к выпуску смартфонов для массового потребителя они были несколько не готовы. Но на то государство и контролирует большую часть акций ZTE, компания могла правильно оценивать и планировать свою деятельность. И вот уже в 2013 роки появляется хорошая линейка смартфонов Nubia и Era, которые имели достаточно неплохой успех в мире (конечно же, учитывая небольшой опыт компании). ZTE также имеет свои собственные производственные линии, которые позволяют снижать себестоимость готовой продукции играет положительную роль при формировании конечной цены изделия.

Если вам лень читать эту стену текста, то тут изложена вся суть:

Итак начав с маленьких внутренних компаний Huawei и ZTE смогла вырасти к одним из крупнейших производителей телекоммуникационного оборудования, с каждым годом набирая обороты в своей деятельности. Но сейчас они переживают такой период, они могут либо продолжить расти дальше, или потерять то достояние, которое имеют сейчас. Но учитывая, что в настоящее время Китай научился делать не только дешево но и качественно, то можно утверждать, что их ждет довольно неплохое будущее. Но теперь осталось преодолеть одну большую проблему – человеческие стереотипы, но это уже зависит от самих пользователей и от пиар-менеджеров компаний. Ведь на том же Кеддре можно услышать несколько пренебрежительные отзывы о деятельности этих компаний.