Найпопулярніший смартфон у світі на сьогодні — iPhone 17. У Євросоюзі він коштує від 950 €, в Україні приблизно стільки ж, тільки в гривні. А поруч стоїть тількино презентований Xiaomi 17T Pro. У Європі він коштує майже стільки ж, скільки iPhone 17, а в Україні — приблизно на 10 000 грн дешевше на старті, причому в версії на 512 ГБ. І це я ще не згадую про звичайний 17T, який стартує від 27 з копійками тисяч гривень — це ще приблизно на 100 000 грн дешевше за iPhone (мова про різницю в найдорожчих конфігураціях). І обидва, навіть базова версія, буквально в усьому краще за iPhone 17.
Це не зовсім класичний огляд. На звичайну «сімнадцятку» я сьогодні майже не дивлюся, хоча ви про неї все дізнаєтеся. Чому? Бо тут є одна штучка, яка для мене цікавіша. Враховуючи ціну, повірте — це просто капець який крутий смартфон. І акцент я роблю саме на камері, бо виробник називає ці смартфони телефотомайстрами, а я дуже люблю телефотокамери.
Кому ця лінійка, а кому POCO
Одразу хочу заспокоїти тих, для кого лінійка T — це безкомпромісний флагман задешево, а камера непотрібна. Я вже бачу такі коментарі: «ми любили тешки, вони були дешеві» і так далі. Якщо вам справді не потрібні дуже класні камери — для вас є POCO. У Xiaomi є смартфон буквально під будь-який запит, і той же POCO F8 Ultra навіть в окремих пунктах кращий за ці моделі й коштує менше.
Лінійка T — це смартфони для тих, кому потрібні безкомпромісні фотоможливості та круті характеристики, але не за флагманською ціною. І я ніде не перебільшую: 17T відчувається як середньобюджетний флагман, як би дивно це не звучало. Чому? Бо в нього як мінімум пластикова рамка. Зібраний він гарно, приємний у руці (зокрема через габарити), але назвати це безкомпромісним флагманським досвідом не можна.
17T Pro — це вже якраз флагман. І більше скажу: навіть попри ціну, за характеристиками він випереджає більшість інших флагманів.
Цього року лінійка відрізняється від попередньої. Раніше T та T Pro були однакові за розмірами й різнилися лише характеристиками — тепер це менший і більший смартфони. Як на мене, так навіть цікавіше, бо маленьких смартфонів нам бракує. Але «тешка» при цьому простіша: пластикова рамка замість міцного авіаційного алюмінію, трохи простіша основна камера й деякі інші характеристики. Якщо порівнювати їх лоб у лоб, базова версія програє. Але якщо взяти її у вакуумі — за свої гроші це топовий смартфон. Окрім рамки. Хоча навіть це для мене не така велика проблема. Тут є вологозахист, він зручний у руці, прикольний — але рамка має фарбування, і я не впевнений, що при падінні на асфальт вона збереже колір.
Дисплей і Visual Care
Якщо у вас є проблеми із зором, ви чутливі до якості екрана й знаєте, що таке ШІМ і коли він тисне на очі — ці смартфони для вас обидва. Це перші смартфони Xiaomi з функцією Visual Care: набір опцій, що йде з обома моделями та покращує досвід при постійному використанні — читаєте ви соцмережі чи книги, дивитеся відео в повній темряві, користуєтеся в приміщенні чи на вулиці.
17T Pro: діагональ 6,83 дюйма, частота до 144 Гц, яскравість від 1 до 3500 ніт. Пророблена величезна робота з відображенням точки синього, дисплей сам підлаштовується під оточення. Панель AMOLED, 12-бітна, роздільна здатність 2772×1280.
17T: діагональ менша — 6,59 дюйма, роздільна здатність також 1,5K, але частота до 120 Гц. Наскільки я розумію, тут лише 60 або 120 Гц, через що Always On працює тільки 10 секунд. Пам’ятаємо: це не флагманські смартфони, і компроміси тут мають бути, інакше хто б купував 17-ту серію — 17, 17 Pro, 17 Ultra. Просто подивіться на весь набір характеристик і компромісів і тверезо оцініть, чим реально користуєтеся. Здається «а тут немає повноцінного Always On»? Подумайте, наскільки він для вас важливий, бо за ці гроші повноцінний Always On вам ніхто не дасть.
Автономність — конячна
Тут величезний стрибок уперед, і серед доступного на європейському ринку це, напевно, найкращий вибір.
Базова 17T: батарея 6500 мА·год, дротова зарядка 67 Вт, бездротової немає.
17T Pro: батарея 7000 мА·год, дротова зарядка до 100 Вт, бездротова на 50 Вт. Більше того — є реверсивна зарядка понад 20 Вт, тоді як у деяких смартфонів це швидкість зарядки самого пристрою.
З власного досвіду: цим смартфоном я користувався переважно як камерою (і трохи як смартфоном), бо кілька тижнів він був моїм основним фотоапаратом. А коли багато фотографуєш, смартфони розряджаються вщент — особливо коли надворі спека, екран постійно ввімкнений, а ти робиш серії: прийшов на локацію й безперервно знімаєш. Цей смартфон жодного разу не розрядився до вечора. Буквально жодного. Xiaomi кажуть, що для звичайної людини автономності вистачає приблизно на два дні, і я в це реально вірю.
Маленький нюанс через різницю в чіпах: у важких іграх трохи довше протримається звичайний 17T.
Продуктивність
Традиційно у «тешках» — колаборація з MediaTek.
- 17T Pro: флагманський Dimensity 9500, 3-нанометровий.
- 17T: Dimensity 8500-Ultra, 4-нанометровий.
Щоб усе це не тротлило, встановлена велика випарна камера IceLoop — на 30% більша, ніж раніше. По продуктивності все добре, з тротлінгом для сучасних смартфонів ситуація прям класна. Але попри збільшену камеру охолодження, частина тепла виводиться на алюмінієву рамку, і вона сильно гріється: під навантаженням телефон у руці може бути доволі гарячим, а на екрані під час стрес-тесту я ловив понад 50°.
17T теж тягне буквально все, тут хвилюватися не треба. Просто обираючи 17T Pro, ви отримуєте насамперед не потужніше залізо, а: якісну алюмінієву рамку, трохи кращий дисплей, трохи кращу камеру й додатково трохи потужніший чіп. Є різниця і в Wi-Fi: у базі — Wi-Fi 6, у проші — Wi-Fi 7. Здавалося б, дрібниця, але якщо ви багато фотографуєте та знімаєте відео, скидати файли доведеться саме через Wi-Fi. Думаю, ви вже починаєте розуміти, де захований слон. Але про нього пізніше.
Камера: чому я взагалі зробив на ній акцент
Слоган цього покоління — телефото. І я не хотів робити черговий шаблонний блок про камеру з описом характеристик і парою тестових фото. Зазвичай саме так і тестую: беру смартфон, знімаю відео, роблю кілька неартистичних кадрів і розповідаю враження. Цього вистачає, бо більшість людей так телефоном і користується — селфі, лічильник, чек. Навіть всілякі «ультри» зазвичай використовують саме так.
І, чесно, мені це шкода. Я б дуже хотів, щоб рух мобільної фотографії — навіть не мобільної, а просто фотографії, доступної кожному прямо тут і зараз — популяризувався. І чи не єдина компанія, яка робить це агресивно й, що важливо, правильно (а не «маркетинг, ми вміємо фотографувати») — це Xiaomi. Вони давно заколаборувалися з Leica.
Я був на презентації цих телефонів, і там було прекрасно буквально все. Зазвичай я на презентаціях втикаю в телефон чи дрімаю — а тут більшу частину дивився на екран, бо Xiaomi показували сюжети, як професійні фотографи знімають на ці телефони. Так, можна сказати: це реклама, профі зніме шедевр на будь-що — і це правда. Але тут важливий тандем характеристик, і камери справді класні, а за ці гроші — взагалі офігенні. Те, що Xiaomi запрошує інфлюенсерів і блогерів (навіть мене) для популяризації фотографії — це прекрасно. Бо я не хочу бачити в Instagram суцільний ШІ-слоп. Я не проти ШІ, але хочу, щоб творчість залишалася за людьми, або хоча б не вмирала.
Сьогодні людям майже немає резону вчитися фотографувати. Колись на курсах мені досить було сказати: «Друзі, у вас у кишені вже є камера — ідіть і фотографуйте». Тепер у кишені в кожного є доступ до ChatGPT, Claude, Midjourney. Закинув своє фото, сказав «намалюй мені тут Мальдіви» — і вуаля. Де тут сенс? Де прояв творчості?
Перед поїздкою на презентацію я зайшов у локальний ТЦ і побачив звичайну виставку фотографій, знятих на смартфони Xiaomi 17-ї серії. Дуже мало компаній приділяє цьому стільки уваги. Xiaomi роблять не лише ролики — вони роблять цілі івенти, відкривають кафе для фотографів: приходиш, показуєш своє фото з відміткою, друкуєш, вішаєш на стіну — і тобі дають каву. Після презентації я був на закритому майстер-класі з фотографами, які знімають зірок — Джонні Деппів, Шварценеггерів — і ділилися досвідом зйомки на смартфони Xiaomi. Це та движуха, якої сьогодні бракує, і давно я такого не відчував.
Залізо камери
17T Pro:
- Основна: сенсор 1/1,31″, 50 Мп (за розміром — як у S26 Ultra), f/1.67, OIS.
- Телефото (перископ): 50 Мп, 115 мм, сенсор 1/2,76″, f/3.0, OIS. Оптика 5x, але майже без втрат можна отримати 10x.
- Ультраширик: 12 Мп, f/2.2, еквівалент 15 мм, кут огляду 120°.
Навіть залізо тут реально класне — не дарма кажу, що ці смартфони за менші гроші перевершують деякі ультрафлагмани вже за розміром сенсорів. Є й фішки, які здивували мене ще в 17 Ultra: фокусування з телефотомодуля на відстані 30 см. Тобто можна робити майже макрофото або знімати відео з шикарнішим боке. Саме тому з чотирьох відео майже всі бі-роли я зняв на телевік.
17T: характеристики камери теж гарні, основний сенсор лише трохи простіший. Але головне — телевік та ультраширик такі самі. Ще раз: це смартфон за 27 з копійками тисяч гривень. Хто зможе так фотографувати? Я кайфанув не від циферок, а від того, що знову багато фотографував, як багато років тому.
Приклади фото дивіться в відеоогляді нижче.
Як я знімав і обробляв
Я фотографую на смартфони вже понад 15 років, а почав загалом із 2000-го. Коли в смартфонах з’явилися телефотокамери, вони стали моїми улюбленими — можете зайти в мій Instagram (і підписатися), де відсотків 90 кадрів зняті саме на телефото.
Технічні деталі моєї зйомки:
- Усі фото робив у 50 Мп. Єдине — у цій роздільній здатності недоступний ультраширик; щоб ним користуватися, треба перемикатися на 12,5 Мп.
- Корекцію експозиції налаштував на −0,7 — для більшого об’єму та глибших тіней.
- Обробляв у Snapseed, який сильно оновився пару тижнів тому. Створив собі кілька пресетів під плівку.
У фіналі вийшло понад 50 оброблених фотографій. На каналі It’s a Good Trip я зняв окреме відео про те, як кілька днів поспіль фотографував на цей смартфон — там будуть і лайфхаки зі зйомки.
Окрема некомерційна порада: я багато років підписаний на українського фотографа Тараса Бичка (посилання в описі). Наскільки розумію, він амбасадор Leica, але можу помилятися. Останні тижні він знімає на Xiaomi 17-ї серії, переважно Ultra — раджу подивитися його роботи, бо кожен кадр як витвір мистецтва. Можливо, це спонсорський проєкт Xiaomi чи Leica — і якщо так, то компанії подвійний респект за додаткове просування фотографії та за розмивання межі між великими камерами й мобільною зйомкою.
З софтверних фішок камери акцент на Leica Live Moment — це по факту живі фото, які зберігають інформацію й після кадру, щоб можна було подивитися невеличке відео й згадати момент. Усе це можна об’єднати в колаж і запостити в соцмережі.
Софт та оновлення
Якщо ви звикли до HyperOS — усе гаразд. Мені ж довелося звикати. З хорошого: виробник обіцяє 5 років глобальних оновлень і 6 років оновлень безпеки. Це багато, вистачить усім, хоча й не найтоповіший показник на ринку.
Недоліки
Вони є, як і в будь-чому в світі:
- Софт. Його треба сильніше допилювати під себе — мені принаймні довелося.
- Дисплей проші класний, але не LTPO: він не вміє знижувати частоту до 1 Гц, мінімум — 30 Гц.
- Сканер відбитків оптичний, а не ультразвуковий.
- Той самий слон у кімнаті — USB. Тут версія 2.0 навіть у проші. Чесно, мені це не дуже зрозуміло, бо навіть у Poco F8 Ultra він 3.2. Через це велику кількість фото й тим паче відео краще скидати по Wi-Fi — благо тут 7-ма версія.
Підсумок
Тепер ви знаєте про всі компроміси, які, можливо, на вас чекають, і про всі переваги. А переваги тут реально конячі. Але обирати вам — і ви самі вирішите, чи варто віддавати свої гроші.
Від себе скажу так: якщо ви шукали справді класний камерофон, а не просто щось нормальне, з чого треба видавлювати максимум — це прям класний вибір. Причому будь-який із двох.